Опис досвіду

Навчання предмету «Інформатика» для 5–11 класів спрямовую на реалізацію мети і завдань інформаційно-технологічного компоненту освітньої галузі «Технології», визначених у Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1392 від 23 листопада 2011 р.

В основу навчального курсу покладаю розвивально-компетентнісний підхід, що передбачає розвиток мисленнєвих навичок і формування предметних і ключових компетентностей.

Відповідно до мети навчання курсу «Інформатика»  формую та розвиток ключових і предметних компетентностей, аналітичного й синтетичного, логічного та критичного мислення для реалізації творчого потенціалу учнів, їх підготовки до активного життя в інформаційному суспільстві.

Формую  в учнів знання, уміння і навички, які нададуть їм можливості:

·                 створювати інформаційні моделі та опрацьовувати їх у програмних середовищах;

·                 здійснювати пошук відомостей із використанням пошукових систем;

·                 планувати, організовувати та здійснювати індивідуальну й колективну діяльність в інформаційному середовищі;

·                 використовувати засоби інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для організації співпраці з метою розв’язування навчальних, дослідницьких і практичних задач;

·                 працювати з інформаційними системами, не створюючи небезпек як для себе особисто, так і для інших;

·                 аналізувати різноманітні процеси і явища, з’ясовувати їх причинно-наслідкові зв’язки та структуру об’єктів, у яких ці явища відбуваються;

·                 логічно та критично мислити, робити висновки та узагальнення;

·                 висувати гіпотези навчально-пізнавального характеру й перевіряти їх у процесі розв’язування навчальних і практичних задач із використанням ІКТ та відповідних засобів.

 Формую в учнів інформаційно-комунікаційні компетентності як ключові, що базуються на знаннях, уміннях і навичках, набутих у процесі навчання інформатики, і виявляються у формі здатності ефективно використовувати ІКТ у навчальній, дослідницькій і повсякденній діяльності з метою розв’язування задач, пов’язаних із пошуком, опрацюванням, зберіганням та передаванням різноманітних відомостей.

Предметні ІКТ-компетентності учнів розвиваю в:

·                 розумінні ролі інформатики та ІКТ у сучасному суспільстві, наукових основ інформатики, фундаментальних понять створення й опрацювання повідомлень, принципів побудови й функціонування засобів ІКТ;

·                 умінні аналізувати прості інформаційні процеси в живій природі, суспільстві та техніці, будувати інформаційні моделі об’єктів і процесів;

·                 умінні безпечно працювати з комп’ютерним і комунікаційним обладнанням, використовувати засоби захисту даних.

·                 здатності раціонально використовувати комп’ютери, мережеві технології та програмні середовища для розв’язування навчальних і життєвих задач, пов’язаних із пошуком, зберіганням, опрацюванням і передаванням відомостей;

·                 здатності логічно та критично мислити у процесі планування та організації діяльності, зокрема навчальної;

·                 здатності ефективно планувати та здійснювати свою діяльність із використанням ІКТ;

·                 здатності спілкуватися та співпрацювати з використанням ІКТ для виконання різноманітних завдань, у тому числі комплексних;

·                 готовності дотримуватися правових і морально-етичних норм під час  роботи з даними та програмними продуктами, а також у комп’ютерних мережах.

При вивченні інформатики розвиваю в учнів аналітичне, синтетичне, логічне та критичне мислення, творчі здібності, здатність аналізувати різноманітні процеси та явища й з’ясовувати їхні причинно-наслідкові та структурні зв’язки. Хоча розвиток зазначених мисленнєвих навичок і здатностей не є винятково завданням навчання інформатики, а відбувається не меншою мірою під час вивчення інших навчальних предметів, саме в процесі навчання інформатики закладаються основи таких умінь:

·                 визначати послідовність дій, які необхідно виконати для розв’язування певних задач, тобто розробляти алгоритми;

·                 подавати алгоритми в певному формальному вигляді та виконувати їх;

·                 використовувати алгоритмічні структури;

·                 застосовувати алгоритми для опрацювання різнотипних повідомлень;

·                 добирати якомога ефективніший алгоритм розв’язування задачі

(на зазначених уміннях базується алгоритмічне мислення);

·                 визначати параметри об'єктів та їх можливі значення;

·                 класифікувати явища та об'єкти;

·                 знаходити структурні зв'язки між класами об'єктів, класифікувати знайдені зв’язки;

·                 подавати дані в табличному та графічному вигляді, інтерпретувати дані, подані графічно;

·                 формулювати задачі з опрацювання структур даних і формалізовувати їх з метою подальшого автоматизованого розв’язування з використанням ІКТ-засобів

 (зазначені вміння є основою так званого структурного мислення).

Слід підкреслити, що зазначені вище типи мислення, знання, уміння, навички, здатності мають розвиваю  не лише в процесі вивчення основ алгоритмізації та програмування, а й під час виконання навчальних проектів, розв’язування компетентнісних задач і вивчення всіх інших тем курсу. Для цього придбано і використовуються  на кожному уроці навчальні комплекти 5 по 11 клас. Створена та впорядкована матеріально-технічна база.

У «Концепції національно-патріотичного виховання молоді» говориться: «Становлення української державності, побудова громадянського суспільства, інтеграція України у світове та європейське співтовариство передбачають орієнтацію на Людину, її духовну культуру й визначають основні напрями виховної роботи з молоддю та модернізації навчально-виховного процесу. Ідеалом виховання виступає різнобічно та гармонійно розвинений національно свідомий, високоосвічений, життєво компетентний громадянин, здатний до саморозвитку та самовдосконалення. Головною домінантою національно-патріотичного виховання молоді є формування у особистості ціннісного ставлення до навколишньої дійсності та самої себе, активної за формою та моральної, за змістом, життєвої позиції», саме тому тему національно-патріотичного виховання я обрав для поглибленого вивчення.

У педагогіці патріотизм (від гр. patriotes — батьківщина) - це така моральна якість, яка включає в себе потребу віддано служити своїй батьківщині, прояв до неї любові і вірності, усвідомлення і переживання її величі і слави, свого духовного зв'язку з нею, прагнення берегти її честь і гідність, практичними справами зміцнювати могутність і незалежність. Патріотизм проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне і що любить особистість. Як зазначав В.О.Сухомлинський, патріотизм як діяльна спрямованість свідомості, волі, почуттів діалектично пов'язаний з освіченістю, етичною, естетичною й емоційною культурою, світоглядною стійкістю, творчою працею. Виховання патріотичної свідомості, почуттів і переконань неможливо відокремити від складного цілісного процесу формування особистості.

Патріотизм включає в себе:

·       почуття прихильності до тих місць, де людина народилася і виросла;

·       шанобливе ставлення до мови свого народу;

·       турботу про інтереси великої і малої Батьківщини;

·       усвідомлення обов'язку перед Батьківщиною, відстоювання її честі та гідності, свободи і незалежності;

·       прояв громадянських почуттів і збереження вірності Батьківщині;

·       гордість за соціальні, економічні, політичні, спортивні та культурні досягнення своєї країни;

·       гордість за свою Вітчизну, за символи держави, за свій народ;

·       шанобливе ставлення до історичного минулого Батьківщини, свого народу, його звичаїв і традицій ;

·       відповідальність за долю Батьківщини і свого народу, їхнє майбутнє, виражене у прагненні присвячувати свою працю, здібності зміцненню могутності і розквіту Батьківщини;

·       гуманізм, милосердя, загальнолюдські цінності, тобто істинний патріотизм передбачає формування і його тривалий розвиток цілого комплексу позитивних якостей .

Виникає необхідність сприяти формуванню духовно багатої, розвиненої, творчої особистості, справжнього громадянина України на уроках інформатики. Вирішення даної проблеми досягається за допомогою поєднання інноваційних технологій із дидактичним матеріалом, що має зміст патріотичного характеру. Тому під час вивчення кожної з тем інформатики звертається увага учнів на вклад українських учених у розвиток інформаційних технологій. Так, наприклад, під час засвоєння теми: «Історія розвитку обчислювальної техніки» особлива увага звертається на такі факти:

·       український учений, професор Михайло Кравчук створив проект першого в світі комп’ютера;

·       вперше у Радянському Союзі – саме в Києві – у 1951 році під керуванням професора С.О.Лебедєва було введено в експлуатацію ЕОМ (електронну обчислювальну машину);  

·       український вчений В.М.Глушков є фундатором наукової школи кібернетики;

·       Ющенко К.Л.– засновник теоретичного програмування в Україні;

·       Амосов М.М. – засновник біокібернетичних технологій та ін.

Для закріплення вивченого матеріалу пропонуються такі завдання, як «Українські імена в інформатиці» та «Український ланцюжок», де необхідно поставити у відповідність подані дані про українських учених-творців інформатики.

Важливим напрямом патріотичного виховання є використання на уроках елементів українознавства – вивчення культури та традицій нашого народу. Так, при вивченні теми «Графічний редактор Paint», за підручником Н.В.Морзе, учні п’ятого класу повинні розмалювати писанки, а учні дев’ятого класу – створити малюнок ружі (старовинна назва троянди, візерунки якої вишивали на сорочках та рушниках). Під час даних уроків пропоную переглянути презентації (випереджувальне домашнє завдання), що допомагають ознайомитися з мистецтвом писанкарства в Україні та з історією української вишивки. В 9 класі, виконуючи вправу «Візерунок» , учні, використовуючи елементи орнаменту візерунку, створюють схему вишивання серветки. Завдання для творчих дітей: створити орнамент. При вивченні теми «Основи векторної графіки» пропоную створити свою писанку та листівку, використовуючи векторний редактор MSWord. Також учні створюють тематичні малюнки, так, наприклад, до дня села, ювілею школи.

Ціннісне ставлення до природи  формується у процесі екологічного виховання і виявляється у таких ознаках: усвідомленні функцій природи в житті людини, самоцінності природного оточення; почутті особистої причетності до збереження природних багатств, відповідальності за них; здатності особистості гармонійно співіснувати з природою; критичному оцінюванні споживацько-утилітарного ставлення до природи, необхідність якої особливо гостро відчувається в сучасну епоху – бурхливого розвитку науки і техніки, екологічної кризи  як  негативного наслідку науково-технічної революції. Так, при вивченні теми «Графічний редактор Paint» учні створюють екологічні плакати. Вони повинні усвідомлювати, що моральний аспект патріотизму полягає і в розвитку національної економіки, і в підтримці національного виробника, і в економічній, господарській порядності власників підприємств тощо.

Виконання учнями соціального проекту з використанням комп’ютерних технологій сприяє формуванню навичок спільної діяльності і співпраці в команді. Усі завдання і проекти спрямовані на активне залучення учнів до життя громади – школи, села, пошуку шляхів розвитку місцевої спільноти .

Про активне залучення учнів до життя громади сприяють навчальні завдання:

1.           Виконання графічної роботи для місцевої спільноти (поштова марка, малюнок робочого столу комп’ютера, поштова листівка, знаки, карта). Так, створюючи поштову марку, діти визначають, чи є у їх спільноті цікава чи відома людина (важливе місце або важлива річ), яку вони хотіли б намалювати на своїй марці. Учні виконують дане завдання з любов’ю до рідного краю. Крім того, найкращі марки можуть стати поштовими з правом обігу по Україні. Таким чином, з перших занять виховується особиста причетність до своєї громади.

Виконання мультимедійної презентації для місцевої спільноти за вибором учнів (реклама, хроніка подій, взірець для нашої спільноти, новини нашої спільноти, таланти). Так, учні 5-Б створили проект «Чому потрібно їхати в Берестя на Поліссі».

Особлива увага приділяється розвитку критичного мислення, яке є однією з провідних ідей програми. Так, протягом уже першого заняття учні знайомляться із поняттям критичного мислення, а також виконують пошук в Інтернеті зображень щодо місцевого матеріалу, критично оцінюючи знайдені ресурси. Сприяє розвиткові критичного мислення й спільна робота в групах над проектами: «Популяризуємо зелений туризм», «Закладаємо парк», «Моральний кодекс козака», «Армія не розкіш – армія необхідність». Працюючи над проектами, учні розробляють стратегію подолання певної проблеми чи поліпшення життя громади.

Значне місце у змісті громадянського виховання відводиться формуванню культури поведінки дітей. На першому ж занятті учні самі складають правила поведінки. Це сприяє вихованню основних моральних цінностей.

Одним із головних напрямків програми є співробітництво. Працюючи в парах та командах, виконуючи завдання соціальних проектів, учні розвивають свої комунікативні вміння – уміння спілкуватися і розв’язувати конфліктні ситуації через діалог, такт, уміння відстоювати свою точку зору, уміння встановлювати контакти, виступати перед публікою прикладом такого захисту став проект, що був представлений жителям села «Чому потрібно ігати в Берестя на Поліссі» або проект «Традиції української кухні».

Отже, повноцінне формування особистості школяра не може позитивно реалізовуватися бе

 патріотичної основи. Сьогодні як ніколи важливо спрямовувати дітей на вибір громадянсько - національних ідеалів та ціннісних орієнтацій у їхньому житті. У процесі вивчення інформатики створена та ефективно діє система патріотичного виховання.